• “Тарас Бульба” (Частина VI)

А груп все більше. І звідкіля їх стільки береться на бідолашні голови журі? (Перепрошую, на вуха...) Не встигли 29 квітня відгоцати “Оратанія”, “Плач” і “Schmeisser”, як уже сьогодні, 15 травня, гітарують-барабанять собі наступні... І так ще довго-предовго... Мабуть, цілий червень... Принаймні, львів’яни будуть “в курсі” скільки міських підвалів та закапелків “мають” живий звук і - уявляєте!? - скільком мешканцям міста молоді та талановиті не дають спокійно поспати?!! Та що там казати... гляньте-но просто на журі туру... Того і не дивно, що втомлені, строгі і знервовані журі дискваліфікували молоду групу “Red House Blues” за порушення регламенту (шоста пісня та ще й англійською - для журі це вже було занадто. Але шкода хлопців...)

“Річ Без Господаря”

Андрій Сніцарчук, вокал, акустична гітара, тамбурин: “Ми створилися у лютому 2000-го року. Склад змінився за цей час дуже ґрунтовно, зараз це: Андрій Сніцарчук (вокал, акустична гітара, тамбурин), Андрій Савків (ударні, перкусія), Святослав Заставний (соло-гітара), Олександр Підгорний (бас-гітара). Працюємо в стилі поп-рок. За цей час у нас було багато концертів, як поза межами Львова. Так і поза межами України... Ми учасники багатьох фестивалів, зокрема “Срібної Підкови”, “Оберегів”, де ми зайняли третє місце, “Рокотеки”. У Польщі - “Spotkanie z rockem” (Венгожево, Польща), де (похвалюся) ми мали перше місце”.

Святослав Заставний або Свят, соло-гітара: “Чому “Річ” і чому без господаря? Ой, слухай, ті питання нас вже трошки дістали. Та й ми самі не знаємо... То все так спонтанно вийшло. Ми просто йшли із репетиції додому і Андрій кинув таку фразу... Тож, ми так і назвалися. ”

Андрій Савків або Сава (ударні, перкусія): “Ми довго не думали, до речі. Нам назва пасує”.

Свят: “Так, пасує, бо у нас такий стиль - безгосподарний, та й ми такі безгосподарні...”

То, може, Вам господині треба?

Сава: “Може”.

Андрій: “Наша назва по-латині звучить так: RES NULLIUS. Крилата фраза”.

Сава: “Чому беремо участь у відбірковому турі? По-перше, ми хочемо попробувати свої сили. А по-друге, зайвий раз десь пограти - не зашкодить. На що сподіваємося? Навіть не знаю...”

Олександр Підгорний (бас-гітара):
“Добре відіграти концерт. Журі? Дуже кльові люди”.

Сава: “Так, і компетентні. Вони адекватно оцінюють і нас, і інших музикантів”.

Олександр: “Конкуренти? Нам питання про конкуренцію не стоїть”.

Андрій: “Це компрометуюче запитання”.

Я здогадуюсь...

Андрій: “Ми не хочемо робити комусь рекламу”.

Олександр: “Тут просто всі грають різні стилі”.

Андрій: “Що побажати самим собі? Професіоналізму та успіху”.

Свят: “Нема чого бажати, у нас вже все є”.

Сава: “Щастя, здоров’я, щоб ми мали сили і хотіли далі грати... музику любити... терпіння до цього”.

Олександр: “Основне для нас - грати далі і розвиватися як музиканти”.

“Тетіс”

Юра: “Привіт, направду, давно не бачилися. Але це непогано. Як поживає група? Потихеньку набираємо очки, рухаємося вперед, як обіцяли, робимо новий матеріал. Зараз будуть дві нові композиції, репертуар стає більш україномовний, але ми не відмовляємося від англомовного - потреба тимчасова. Чому тут граємо? Та просто будь-якій групі необхідно існувати, тримати руку на пульсі. Це НЕОБХІДНО!!! Для того, щоб набувати досвід, набирати бали і... обстрілятися. Це нормально. Брати участь у великих тусовках, рухатись-рухатись... мувід-мувід... Як у Дрогобичі? Нормально. Нас також часто запрошують до Тернополя. От, наприклад, 30-ого травня будемо грати на Дні народженні тернопільського рок-клубу, 31-ого - львівського. Нас запросив Перетятко. Також ми пройшли відбіркові на “Перлини Сезону” у Києві та запрошені виступати в основну частину змагань.